LINEBURG


<< Пред. стр.

страница 6
(всего 6)

ОГЛАВЛЕНИЕ

Основні вимоги, пропоновані до холодильного устаткування:
· відповідність сучасному рівневі холодильної техніки;
· інтенсивність, тобто відрізнятися малими габаритами і масою;
· однотипність;
· надійність у роботі;
· простота і зручність в обслуговуванні.
Добір оптимального типу і числа компресорів, апаратів і допоміжних елементів холодильних установок у загальному випадку визначається техніко-економічними розрахунками.
Звичайно, з метою зменшення капітальних витрат, підбирають устаткування можливо більшої одиничної продуктивності (площі теплопередавальної поверхні). Однак, для підвищення надійності і зручності експлуатації централізованих машинних відділень, підбирають не менш двох конденсаторів, а також двох компресорів на кожну температуру випару холодильного агента.
Камерне холодильне устаткування підбирають відповідно до сучасних вимог холодильної технології.
Нижче показано, як приблизно визначити площу теплопередавальної поверхні охолодних приладів для кожного споживача холоду і теплообмінного устаткування машинного відділення.
У загальному випадку апарат підбирають по необхідній площі F його теплообмінної поверхні. Чисельне значення F визначають по формулі
(53)
де Q – розрахункове теплове навантаження, Вт;
n – число апаратів, що підбираються;
k – коефіцієнт теплопередачі апарату, Вт ¤ (м2.К);
q – середній температурний напір між середовищами, К.
Для батарей і повітроохолоджувачів у якості Q у формулу (53) підставляють загальне теплове навантаження споживача холоду, яке обчислюють за допомогою вираження (24), або з таблиці 13.
Для підбора випарників для охолодження рідких холодоносіїв
у якості Q у формулу (53) підставляють величину Qи, визначену з вираження (49).
Величину Q = Qк, використовувану для добору конденсаторів, знаходять після виконання теплового розрахунку циклу холодильної машини, добору компресорів і визначення теплоти Qк, що відводиться в конденсаторі. При цьому, якщо холодовидатність підібраних компресорів більше її розрахункового значення, те відповідно потрібно збільшити величину Qк, що підставляється у формулу (53).
При доборі переохолоджувачів, теплообмінників, визначенні площі поверхні змійовика промсосуда величину Q визначають за даними теплового розрахунку циклу холодильної машини як добуток масової витрати холодоагенту через апарат на різницю ентальпій холодоагенту на вході і виході з апарату.
Величина Q для підбора конденсатора-випарника каскадної холодильної машини дорівнює теплоті конденсації нижньої ступіні каскаду, збільшеної на (5...7) % для урахування зовнішніх теплоприпливів до апарату.
Для усіх апаратів холодильних установок площі теплообмінних поверхонь з боку кожної із середовищ, що обмінюються теплотою, не рівні між собою. Тому якщо, наприклад, апарат підбирають по площі зовнішньої теплопередавальної поверхні F = Fн, те у формулу (53) потрібно підставити значення коефіцієнта теплопередачі, віднесеного до цієї ж поверхні,
тобто k = kн.
Нижче приведені отримані автором інтерполяційні формули, що дозволяють приблизно визначити практичні значення коефіцієнтів теплопередачі kн, віднесені до зовнішньої поверхні камерних охолодних приладів, Вт ¤ (м2.К).
Для аміачних і розсольних ореброваних пристінних і стельових батарей
(54)
де tкам – температура камери, °С;
Z – кількість труб по висоті батареї;
q – середній температурний напір між повітрям камери і
аміаком (розсолом), К.
Для аміачних і розсольних гладкотрубних (dн=57 мм) пристінних і стельових батарей
(55)
Формули (54) і (55) застосовні для температур tкам= (0…-25) °С і враховують на батареях шар інею товщиною (5...6) мм.
Для аміачних повітроохолоджувачів
(56)
де w – швидкість повітря в живому перетині
повітроохолоджувача, м ¤ с;
t0 – температура випару аміаку.
Формула (56) застосовна для температур t0 = (0…-45) °С.
Для фреонових повітроохолоджувачів із пластинчастим оребренням значення kн, визначене з (56) можна збільшити на (25.…30) %.

Таблиця 14. Загальні температурні напори і практичні
коефіцієнти теплопередачі теплообмінних апаратів
холодильних установок. (див. стор. 64)
Найменування й особливості апарата
q, К
kн, Вт ¤(м2К)
Батареї аміачні і розсольні гладкотрубні
˜ ˜ ˜ оребровані
˜ ˜ ˜ листотрубні
˜ фреонові оребровані
Повітроохолоджувачі:
аміачні і розсольні гладкотрубні
˜ ˜ оребровані
фреонові оребровані
Випарники:
кожухотрубні аміачні (охолодження води)
˜ ˜ (охолодження розсолу)
˜ низькотемпературні (охол-я R 30)
˜ із внутрітрубним кипінням
˜ зрошувальні
заглибні (охолодження води)
˜ (охолодження розсолу)
Випарники-конденсатори
Конденсатори:
кожухотрубні горизонтальні аміачні
˜ вертикальні аміачні
˜ фреонові
випарні
повітряні
Переохолоджувачі води
Теплообмінники фреонові
Змійовики проміжних посудин
8…10
8…10
8…10
12…15

8…10
8…10
12…15

4…6
4…6
4…6
6…8
4…6
3…5
3…5
6…10

4…6
4…6
4…6
10…12*
10…15
3…5
30…50
3…5**
7…12
3…4,5
4…5
3,5…5

30…40
12…16
15…20

700…900
450…650
100…150
1000…1400
500…700
500…700
400…500
200…250

700…1000
700…900
500…700
250…450
20…45
500…700
100…200
350...450
* - різниця температур конденсації і повітря по мокрому термометру;
** - температурний напір на виході аміаку зі змійовика.

У таблиці 14 дані орієнтовані значення температурних напорів і практичних коефіцієнтів теплопередачі різних апаратів, віднесених до їх зовнішньої теплопередавальної поверхні.
Уточнені значення коефіцієнтів теплопередачі і площі теплопередавальної поверхні апаратів одержують шляхом виконання спеціальних теплових розрахунків.



3. 5. ОСОБЛИВОСТІ РОЗРАХУНКУ ТЕПЛОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ І ДОБОРУ УСТАТКУВАННЯ ХОЛОДИЛЬНИХ УСТАНОВОК З АКУМУЛЯЦІЄЮ ХОЛОДУ

Теплове навантаження устаткування деяких виробничих холодильників значно змінюється протягом доби від мінімальної (уночі) до максимальної (у денний час). Наприклад, на молокозаводах різко перемінне в часі теплове навантаження машинного відділення.
Максимум навантаження досягається в ранковий час. Це обумовлено циклічністю охолодження молока, що щодня ранком і ввечері надходить на молокозавод. Крім того, у денний час холод витрачається для виробництва і збереження молочних продуктів. Уночі необхідна холодовидатність компресорів мінімальна, тому що в цей час працюють лише камери схову сировини і готової продукції.
Це видно з мал. 2, де Q0бр - максимальне теплове навантаження, а `Q0 - середнє за добу теплове навантаження холодильних компресорів і апаратів.

Рис. 2. Добовий графік зміни теплового навантаження
холодильної установки молокозаводу

У таких випадках застосовують акумуляцію холоду, що здійснюють в інтервали часу, коли фактичне теплове навантаження компресорів менше, ніж`Q0.
Заштриховані площі, утворені відрізками DQ1, DQ2, DQ3 і DQ4, помноженими на відповідні їм проміжки часу t, дозволяють оцінити, як витрачається акумульований холод.
Для молокозаводів Q0уст » (0,4...0,6)Q0бр. Таким чином, застосування акумуляції холоду дозволяє приблизно в два рази зменшити встановлену продуктивність компресорів та іншого холодильного устаткування машинного відділення, а також зменшити його розміри.
Типи акумуляторів холоду – рідинні (водяні, розсільні) і крижані.
Мінімальна місткість бака рідинного акумулятора
, (57)
де Qак - кількість акумульованого холоду;
Dtак - зниження температури холодоносія;
r, – щільність холодоносія;
Сr – питома теплоємність холодоносія;
ti – інтервали часу, коли дійсне теплове навантаження
вище `Q0.
Згідно з мал. 2 кількість акумульованого холоду можна обчислити таким чином:
(58)
Додаткове зниження температури холодоносія щодо його робочої температури становить в більшості випадків: Dtaк = (2...4) °C для води, Dtaк = (4...8) °C для розсолів.
Чим менше Dtaк тим більше місткість бака акумулятора, але чим менше Dtaк, тим менше додаткові витрати енергії на виробництво холоду.
Чим більше питома теплоємність холодоносія, тим менше витрати на його перекачування.
Крижані акумулятори холоду являють собою заглибні панельні випарники типу ИП (площею теплопередавальної поверхні від 20 до 320 м2) зі збільшеним у два рази кроком панелей (від 80 до 160 мм).
У період падіння теплового навантаження холодильної установки на них наморожується лід товщиною (20...40) мм.
Температура вихідної з акумулятора холодної води при таненні льоду дорівнює (1...1,5) °С.
Якщо відомо кількість акумульованого холоду (див. формулу (58)), то мінімальний об'єм льоду, що наморожується
, (59)
де rл - щільність льоду, що наморожується; rл = 920 кг/м3;
rл - питома теплота перетворення води в лід;
rл = 334 кДж/кг.
Достоїнства крижаних акумуляторів:
· велика акумуляційна здатність у невеликому об'ємі;
· мала займана площа (приблизно в 5...10 разів менше, ніж
у рідинних акумуляторів холоду);
· можливість повного заводського виготовлення.
Недоліки крижаних акумуляторів:
· неможливість акумулювати холод при негативних температурах;
· обмежена площа крижаної поверхні не дозволяє здійснити
танення значної кількості льоду в короткий час, тобто крижані
акумулятори мало пристосовані до зняття пікових навантажень.
Достоїнства акумуляції холоду на холодильних установках:
· зменшується встановлена холодовидатність компресорів, а також
розміри холодильного устаткування і трубопроводів машинного
відділення;
· скорочуються капітальні витрати;
· скорочуються експлуатаційні витрати, тому що акумуляція холоду
йде, в основному, у нічний час доби, коли температура конденсації
значно знижується і може діяти пільговий тариф на використання
електроенергії;
· підвищується коефіцієнт використання устаткування машинного
відділення;
· полегшується експлуатація холодильної установки і збільшується
термін служби компресорів, тому що зменшується кількість
пускових режимів;
· підвищується надійність автоматизації холодильної установки.
Недоліками установок з акумуляцією холоду є додаткові витрати, зв'язані з виготовленням і монтажем акумуляторів, а також насосів для циркуляції холодоносія.
В даний час акумуляція холоду доцільна, якщо строк окупності додаткових витрат досить короткий (1...2 роки). Адже збільшення доходів підприємства з акумуляційною холодильною установкою повинне бути більшим, ніж якщо додаткові гроші на створення акумуляції холоду здати в банк під відсотки.
В Україні введений пільговий тариф на електроенергію в нічний час, як це зроблено на Заході. У цих умовах установки з акумуляцією холоду виявляються економічно вигідними не тільки для підприємств із різко перемінним тепловим навантаженням протягом доби, але в ряді випадків, для промислових та комерційних холодильників.












СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Богданов С. Н., Бурцев С.И., Иванов О. П., Куприянова А. В. Холодильная техника. Кондиционирование воздуха. Свойства веществ. Справочник. Изд. 4-е. СПб.; СПбАХПТ - 1999. - 320 с.
Курылев Е. С., Оносовский В. В., Румянцев Ю. Д. Холодильные установки. – СПб.: Политехника, 2002.-576 с.
Проектирование холодильных сооружений. Справочник – М.: Пищевая промышленность, 1978.- 256 с.
Холодильні установки. Підручник. Під. заг. ред. І. Г. Чумака. – Одеса: Рефпринтінфо, 2003.- 536 с.
Явнель Б. К. Курсовое и дипломное проектирование холодильных установок и систем кондиционирования воздуха. – М.: Агропромиздат, 1989.- 224 с.














<< Пред. стр.

страница 6
(всего 6)

ОГЛАВЛЕНИЕ

Copyright © Design by: Sunlight webdesign