LINEBURG


<< Пред. стр.

страница 4
(всего 6)

ОГЛАВЛЕНИЕ

След. стр. >>

обробку, при початковій температурі t1;
h2 – ентальпія вантажу (кдж ¤ кг) при середній по його
об'єму кінцевій температурі t2;
tц – тривалість циклу холодильної обробки, з урахуванням
завантаження і вивантаження продукту (годин);
tр - тривалість робочого періоду (годин), тобто фактичний
час, протягом якого споживається холод. Для пристроїв
холодильної обробки безперервної дії tр = tц.
Температуру охолоджених продуктів, що надходять у камери схову промислових багатоцільових холодильників, приймають рівною (5...6) °С.
Температуру продуктів, що надходять у холодильники і плодоовочесховища без попереднього охолодження, приймають на
(5...8) °С нижче літньої розрахункової температури зовнішнього повітря.
Температуру плодів і овочів, що надходять у плодоовочесховища з рефрижераторів, приймають рівною 8 °С.
Температуру продуктів, що надходять у камери доморожування, приймають рівною -6 °С, а в камери схову заморожених продуктів – (-8...-10) °С. Температуру вантажів наприкінці холодильної обробки приймають рівній температурі збереження.
Значення ентальпій деяких харчових продуктів при температурах (-25...30) °С дані в таблиці 10.
Добове надходження вантажу на холодильну обробку в камери схову приймають у відсотках від місткості камер:
· для промислових багатоцільових холодильників: 8 % – для камер,
місткістю не більш 200 т. і 6 % – для камер, місткість яких
перевищує 200 т;
· для перевалочних холодильників – 20 %;
· для плодоовочесховищ – (7...10) %;
· для камер з регульованим газовим середовищем – (10...20)%;
· для підприємств торгівлі і суспільного харчування – 100 % при
1...2х добовому збереженні продуктів, 50 % – при 3...4х добовому
збереженні і 30 % - при збереженні продуктів понад 4х діб.
Якщо охолоджуються або заморожуються харчові продукти, що перебувають в тарі, то обчислюють додатковий теплоприплив Q2Т при охолодженні тари від температури t1 до t2.

(35)
де Gт – добове надходження тари на холодильну обробку
(т ¤ доб);
с1 і з2 – питомі теплоємності тари при температурах t1 і t2
(кДж ¤ (кг.К)).

Таблиця 10. Ентальпії харчових продуктів при різних
температурах, кдж ¤ кг.

Продукти \ °C
-25
-20
-15
-10
-5
-3
-2
-1
М'ясо яловиче,
птах
Свинина
Субпродукти
м'ясні
Риба худа
Риба жирна
Олія вершкова
Молоко цільне
Сир
Виноград, абри-
коси, вишня
Фрукти і плоди
інших видів
Морозиво
вершкове

-10,8
-10,5

-11,7
-12,2
-12,2
-9,2
-12,6
-

-17,2

-14,2

-16,2

0
0

0
0
0
0
0
-

0

0

0

13,0
12,2

13,8
14,3
14,3
10,1
14,3
-

20,6

17,2

19,7

30,2
28,9

33,2
33,6
32,7
23,5
32,7
-

49,8

38,5

46,9

57,3
54,4

62,8
64,0
62,5
40,6
62,8
5,5

116,0

82,9

105,3

75,3
73,3

87,9
88,4
85,5
50,5
88,7
11,3

202,2

139,0

178,8

98,8
91,6

109,6
111,9
106,2
60,4
111,2
14,3

229,0

211,0

221,0

185,5
170,0

204,0
212,2
199,8
91,6
184,2
16,7

232,6

267,9

224,4

Продовження таблиці 10
Продукти \ °С
0
1
2
4
8
10
15
20
М'ясо яловиче,
птах
Свинина
Субпродукти
м'ясні
Риба худа
Риба жирна
Олія вершкова
Молоко цільне
Сир
Виноград, абри-
коси, вишня
Фрукти і плоди
інших видів
Морозиво
вершкове

235,5
211,8

261,0
265,8
249,0
95,0
317,8
19,7

235,8

271,7

227,4

235,5
314,7

264,5
269,5
252,8
98,0
322,3
22,2

239,5

274,7

230,8

238,2
217,8

268,3
272,9
256,0
101,4
326,0
25,2

242,9

279,0

234,0

245,5
224,0

274,3
280,0
262,6
106,5
334,4
31,0

250,2

286,7

240,9

248,2
235,8

289,2
293,9
277,0
121,4
350,7
42,3

264,5

302,0

254,4

264,5
241,7

296,2
301,3
283,0
129,8
358,5
47,7

271,8

308,8

264,0

280,4
256,8

312,8
314,4
300,4
155,3
378,0
61,5

289,6

328,0

277,8

296,8
272,5

330,6
336,0
317,4
182,8
398,0
75,7

307,0

346,5

294,3

Величину Gт приймають рівною: для дерев'яної і сталевої тари – 20 %, для картонної – 10 %, для скляної – 100 % від добового надходження продуктів.
Питома теплоємність дерев'яної тари дорівнює 2,5, картонної – 1,46, сталевої – 0,46 і скляної – 0,85 (кДж ¤ (кг.К) .
Теплопрплив Q2Т підсумовують з теплоприпливом Q2, обчисленим за допомогою вираження (34).


2. 4. РОЗРАХУНОК ТЕПЛОПРИПЛИВІВ ІЗ ЗОВНІШНІМ
ПОВІТРЯМ ПРИ ВЕНТИЛЯЦІЇ ОХОЛОДЖУВАНИХ
ПРИМІЩЕНЬ

Вентиляцію охолоджуваних приміщень передбачають:
· для видалення продуктів подиху охолоджених плодів і овочів
при їхнім збереженні в камерах промислових і комерційних
холодильників;
· для усунення запахів або видалення шкідливих виділень у
камерах схову відходів, у деяких іспитових камерах та ін.;
· для видалення продуктів подиху людей, що постійно працюють
в охолоджуваних виробничих приміщеннях.
У перших двох випадках теплоприпливи Q3 при вентиляції камер визначають у такий спосіб:
(36)
де Vстр – будівельний об'єм вентильованого приміщення, м3;
а – кратність повітрообміну в добу;
rк – щільність повітря при температурі і відносної
вологості охолоджуваного приміщення, кг ¤ м3;
hн – ентальпія зовнішнього повітря при розрахунковій
температурі і відповідної відносної вологості, кдж ¤ кг;
hк – ентальпія повітря при температурі і відносної
вологості в охолоджуваному приміщенні, кдж ¤ кг;
t – щодобовий інтервал часу, протягом якого
роблять вентиляцію камери, годин.
При безперервному вентилюванні холодильної камери t = 24годин.
Кратність повітрообміну для камер схову плодів і овочів визначається технологією збереження і перебуває в межах 1...6. Звичайно а = 3...4. Для камер схову харчових відходів а = 10.
Теплоприпливи Q3 при вентиляції охолоджуваних виробничих приміщень визначають відповідно до санітарної норми подачі зовнішнього повітря з розрахунку 20 м3 ¤ год. на одну людину. При числі n одночасно і постійно працюючих людей
(37)
Теплоприпливи Q3 можна значно зменшити при використанні теплообмінників, у яких зовнішнє повітря, що надходить, охолоджується за рахунок підігріву повітря, що видаляється з охолоджуваного приміщення. У цьому випадку при розрахунку Q3 по формулах (36) або (37), замість ентальпії hн варто підставляти энтальпию hн? охолодженого зовнішнього повітря на виході з теплообмінника. Величину hн? визначають з теплового балансу теплообмінника.

2. 5. РОЗРАХУНОК ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ
ТЕПЛОПРИПЛИВІВ ВІД РІЗНИХ ДЖЕРЕЛ

До експлуатаційних відносять теплоприпливи різних по походженню джерел теплоти, що виникають при експлуатації охолоджуваних приміщень.
Якщо у великих споживачах холоду, таких як промислові холодильники, частка експлуатаційних теплоприпливів складає (10...20) % від сумарних, то для малих холодильних камер вони можуть досягати 50 %, а в спеціальних пристроях, таких як іспитові термокамери, можуть перевершувати всі інші теплоприпливи.
Найбільш розповсюдженими джерелами експлуатаційних теплоприпливів є електричні світильники, що перебувають в охолоджуваних об'єктах, холодильне і механічне устаткування з електричним приводом, люди, що працюють в охолоджуваних приміщеннях, зовнішнє повітря, що проникає усередину камер при відкриванні дверів і люків, теплота, що виділяється при відтаванні інею з поверхні охолоджуючих приладів.
Джерелом експлуатаційних теплоприпливів є також зволожувачі повітря холодильних камер, газова суміш, подавана в холодильні камери з регульованим газовим середовищем, процеси намораження льоду в низькотемпературних камерах із крижаними екранами й укриттями, вироби, що функціонують в охолоджуваних іспитових камерах і інші.
Розглянемо методи розрахунку експлуатаційних теплоприпливів, які часто зустрічаються.

2. 5. 1. Теплоприплив від електричного освітлення

Цей теплоприплив залежить від призначення охолоджуваного об'єкта. При проектуванні холодильників користуються питомими нормами потужності світильників загального освітлення, що становлять для складських приміщень q4? = 3 Вт на 1 м2 будівельної площі, а для виробничих приміщень q4? = 7,5 Вт ¤ м2. Для зменшення витрати електроенергії на освітлення великих холодильних камер їх поділяють на 2...3 зони, забезпечуючи світильники кожної з зон окремими вимикачами. У таких випадках у розрахунку використовують коефіцієнт одночасності роботи світильників jсв. Якщо в камері є 3 зони освітлення, то jсв =0,33, а при двох зонах jсв =0,67; при одночасному вмиканні усіх світильників jсв =1. Тоді теплоприплив від електричного освітлення
(38)
де Fстр – будівельна площа охолоджуваного приміщення.
Для малих холодильних камер, а також торговельного холодильного устаткування з постійним електричним підсвічуванням, величина Q4? дорівнює потужності встановлюваної в них електричної лампи.

2. 5. 2. Теплоприплив від електричних двигунів

В охолоджуваних приміщеннях можуть перебувати повітроохолоджувачі, системи повітророзподілу, транспортери з електричним приводом, а в охолоджуваних апаратах можуть перебувати насоси, вентилятори, мішалки, конвеєри та інші машини і механізми, що приводяться в рух від електродвигунів. Сумарний теплоприплив від них позначають як Q4??.
Якщо електродвигун розташований усередині охолоджуваного об'єкта, то вся споживана їм електрична потужність Nе враховується в розрахунку теплоприпливу Q4??, тобто Nдв = Nе.
При розташуванні електродвигуна поза охолоджуваним об'єктом, у розрахунку Q4?? враховується лише його корисна потужність, рівна Nеhдв, де hдв – коефіцієнт корисної дії електродвигуна, тобто розрахункова потужність Nдв = Nеhдв.

<< Пред. стр.

страница 4
(всего 6)

ОГЛАВЛЕНИЕ

След. стр. >>

Copyright © Design by: Sunlight webdesign