LINEBURG


<< Пред. стр.

страница 3
(всего 6)

ОГЛАВЛЕНИЕ

След. стр. >>

Чернівці
Ялта
49
48,5
48
50
48

49
50,5
48,5
48
47,5
50.5
50
47
47
46,5
49,5
50,5
44
45
51
49,5
48,5
50
46,5
49,5
49,5
49,5
51.5
48
44
6,7
8,5
7,5
6,8
9,0

7,3
7,2
11,1
7,5
8,5
8,0
7,2
6,7
9,4
9,6
9,9
7,0
6,9
12,0
10,2
6,0
6,9
9,6
6,9
9,8
6,8
7,2
6,5
7,8
13,0
30
33
33
30
34

30
31
32
32
33
34
30
29
34
33
32
31
30
32
31
31
30
32
32
33
29
31
31
31
33
- 21
-24
-24
-21
-23

-20
-21
-15
-21
-32
-25
-20
-20
-19
-19
-18
-22
-21
-11
-16
-24
-21
-18
-23
-18
-21
-21
-22
-20
-6
70
60
57
70
56

73
66
68
63
59
55
72
74
56
60
60
63
72
69
62
70
73
66
62
59
71
66
68
71
56
86
89
90
86
89

84
86
86
88
87
86
86
84
87
87
86
87
87
79
86
86
85
81
86
88
86
88
87
84
72


2. 2. 2. Теплопрплив від сонячного випромінювання

Джерелом зовнішніх теплоприпливів може бути пряме сонячне опромінення охолоджуваного об'єкта.
Опромінення сонцем зовнішніх поверхонь стін і покриття камер холодильника приводить до підвищення температури зовнішньої поверхні огороджень до значень вище температури навколишнього повітря tн на величину Dtс. Унаслідок цього в охолоджуваний об'єкт проникає теплоприплив Q1С , називаний теплоприпливом від сонячного випромінювання
(28)
де Dtс – надлишкова різниця температур від впливу прямого
сонячного випромінювання на дане огородження.
Частина сонячної теплоти, що надійшла на поверхню огороджень, приділяється конвективным шляхом до навколишнього повітря.
Кількість поглиненої теплоти сонячного випромінювання залежить від кольору і ступеня шорсткості поверхні, що опромінюється сонцем.
Надлишкову різницю температур від дії прямого сонячного випромінювання розраховують за допомогою відомої залежності
(29)
де р – коефіцієнт проникністі, що залежить від масивності
огородження, що опромінюється сонцем;
qс – розрахункова напруга сонячного випромінювання для
літнього періоду;
eс – коефіцієнт поглинання сонячного випромінювання
поверхнею огородження;
aн – коефіцієнт тепловіддачі від нагрітої сонцем поверхні
огородження в навколишній простір.
Покажемо, як знайти чисельні значення цих параметрів.
Поняття масивності огороджень визначено в курсах будівельної теплофізики. Якщо потік проникаючої теплоти нестаціонарен у часі, то чим більше масивність огородження, тим більша кількість теплоти, що проникнула (Q1C), залишається в огородженні і витрачається на його нагрівання. Класичні ізоляційно-будівельні конструкції огороджень холодильників відносяться до масивних, для них р = 0,75. Огородження холодильних споруджень з панелей типу «сендвіч» відносяться до легких, для них р = 1.
Значення aн можна обчислити в залежності від швидкості повітря (w) біля зовнішньої поверхні огородження
(30)
Напруга сонячного випромінювання qc – це потік падаючого випромінювання сонця, віднесений до 1 м2 площі на рівні земної поверхні.
Величина qc залежить від географічної широти місцевості, від орієнтації поверхні стосовно сторін світу і від кута нахилу поверхні до обрію.
Розрахункові значення qc наведені в таблиці 7.
Значення коефіцієнтів поглинання сонячного випромінювання наведені в таблиці 8.
Залежність (29) застосовна для обчислення надлишкової різниці температур Dtc для стін і безгорищних покрівель охолоджуваних об'єктів.
Для розрахунку теплоприпливів через горищні перекриття холодильних споруджень користуються орієнтованими значеннями надлишкової різниці температур: Dtc зростає від 5 К до 15 К при зниженні географічної широти від 60° до 40°.


Таблиця 7. Розрахункові напруги сонячного випромінювання
для літнього періоду, Вт ¤ м2

Географічна широта
(північна)
Горизон-
тальна
плоска
кровля
Орієнтація стін по сторанам світу

Пд

Пд
-Сх

Пд-З

Сх

З

Пн-Сх

Пн-З

Пн
60°
50°
40°
640
789
903
465
384
279
419
346
251
477
394
286
465
384
279
558
461
335
244
201
146
267
220
160
0
0
0

Таблиця 8. Коефіцієнти поглинання сонячного випромінювання
різними матеріалами

Матеріал поверхні

Матеріал поверхні

Алюміній полірований
Асфальт
Бетон
Бітум (гудрон)
Папір біла
Земляне засипання на покрівлі
Вапняна побілка
Цегла червона

Цегла глазурована біла
Фарба біла

Фарба сіра
Фарба чорна
0,26
0,89
0,65
0,90
0,27

0,80
0,40
0,70-
-0,77
0,26
0.12-
-0,40
0,70
0,90-
-0,99
Фарба сурик
Фарба сріблянка
Мідь полірована
Мідь тьмяна
Оцинковане залізо нове
Оцинковане залізо старе,
брудне
Руберойд світлий
Руберойд темний
Толь
Черепиця червона і корич-
нева.
Штукатурка світла
Штукатурка на темному піску
0,90
0,45
0,20
0,64
0,65

0,89
0,72
0,86
0,91
0,65-
-0.74
0,40
0,57

При розрахунку Q1C враховують теплоприпливи від сонячного випромінювання, що проникають в охолоджуваний об'єкт через покрівлю й одну зі стін, біля якої добуток FDtc найбільший.

2. 2. 3. Теплоприплив через підлогу, розташовану на ґрунті
Теплоприплив, що надходить в охолоджуваний об'єкт через підлогу, розташовану на ґрунті (Q1П), розраховують у залежності від конструкції підлоги. Якщо під ізоляційними шарами підлоги перебуває система обігріву, що запобігає промерзанню ґрунту, то
(31)
де k? - коефіцієнт теплопередачі для підлоги, що враховує всі
термічні опори, що перебувають між шаром, що обігрівається
і повітрям охолоджуваного приміщення;
tп – температура шару, що обігрівається, залежна від способу
обігріву. При електрообігріванні, або обігріві за принципом
теплової труби tп =1°С, при рідинному обігріві tп =3°С,
при повітряному - tп = 10°С.
Враховуючи, що теплоприпливи через підлогу безупинно надходять в охолоджуваний об'єкт навіть у холодний час року, значення k? доцільно приймати рівним значенню коефіцієнта теплопередачі для зовнішніх стін.
Основний теплоприплив, що проникає в охолоджуваний об'єкт, лежачий на ґрунті, через підлогу що необігрівається, виникає через різницю температур (tн - tк). Передача теплоти від зовнішнього повітря йде через ґрунт по кривих, близьким до дуг окружностей. При цьому кількість теплоти, що надходить у холодильну камеру через підлогу, що необігрівається, зворотно пропорційна квадратові відстані від зовнішньої стіни.
Геотермічний тепловий потік через підлогу враховується лише на відстані від зовнішніх стін не менш 6 м.
Для спрощення розрахунку спільного теплоприплива Q1П через підлогу, що необігрівається, усю площу підлоги охолоджуваного об'єкта поділяють на 4 концентричні зони. У межах кожної з них тепловий потік вважають постійним.
Перша зона являє собою замкнуту смугу підлоги шириною 2м., що примикає до зовнішніх стін охолоджуваного об'єкта. За нею ідуть зони друга і третя, шириною кожна в 2 м. Четвертою зоною є частина підлоги, що залишилася у центрі охолоджуваного об'єкта, найбільш віддалена від зовнішніх стін.
Для кожної зони неізольованої підлоги було визначене значення умовного коефіцієнта теплопередачі (kум, див. табл. 9), віднесеного до різниці температур (tн - tк).

Таблиця 9. Умовні коефіцієнти теплопередачі для
неізольованої підлоги, розташованої на ґрунті

Зона підлоги
1
2
3
4
kум, Вт ¤(м2К)
0,48
0,24
0,12
0,07

Тоді теплопрплив Q1П через неізольовану підлогу, що лежить на ґрунті, обчислюється підсумовуванням теплових потоків для кожної зони:
, (32)
де Fi – площі відповідних зон підлоги охолоджуваного об'єкта.
Для компенсації збільшення щільності теплового потоку через підлогу у кутах, утворених зовнішніми стінами, площу підлоги першої зони умовно збільшують на 4 м2 для кожного зовнішнього кута охолоджуваного об'єкта.
Як видно з таблиці 9, чисельне значення kум для першої зони високе. Тому, для зменшення теплоприпливів, підлоги камер у межах першої зони (і, частково, - другої) ізолюють.
Задаючись необхідним коефіцієнтом теплопередачі (kум.из) у межах заданої зони підлоги і коефіцієнтом теплопровідності ізоляційного матеріалу (lиз) можна знайти потрібну для неї товщину ізоляційного
шару (dиз):
(33)

Розрахунок теплоприпливів через частково ізольовану підлогу ведуть по формулі (32), у яку підставляють значення kум.из для зон підлоги, що мають теплову ізоляцію.
Слід зазначити, що якщо охолоджуваний об'єкт із підлогами, що необігріваються, наприклад, одноповерховий холодильник, має кілька камер, то при розрахунку теплоприпливів через підлогу для окремих камер враховуються площі ділянок зон, що виявилися в межах кожної камери.
Підлоги невеликих по розмірах охолоджуваних об'єктів можуть цілком розташовуватися в межах першої і другої зон, а іноді – тільки в першій. У таких випадках підлоги теплоізолюють по всій площі. Теплоприпливи через заглиблені ділянки стін підвальних охолоджуваних приміщень визначають як для підлог, розташованих на ґрунті, а відповідні зони відраховують від поверхні землі донизу по стінах і далі по підлозі підвалу.
2. 2. РОЗРАХУНОК ТЕПЛОПРИПЛИВІВ ВІД ВАНТАЖІВ
ПРИ ЇХ ХОЛОДИЛЬНІЙ ОБРОБЦІ

Розрізняють два види холодильної обробки вантажів: охолодження і заморожування.
Якщо вантаж не містить вологи, то його можна остудити до досить низьких температур. Продукти, що містять вологу, наприклад, харчові продукти, можна остудити до криоскопічної температури, після чого відбувається їхнє заморожування, що супроводжується перетворенням рідкої фази в лід. Повне виморожування вологи в продуктах досягається лише при –(55...60) °С. Окремий випадок заморожування – доморожування, при якому температуру замороженого продукту, що надходить у камеру, знижують до температури збереження.
При усіх видах холодильної обробки вантажів, теплоприпливи можна розрахувати по формулі:
(34)
де G – добове надходження вантажу на холодильну обробку,
т ¤доб;
h1 – ентальпія вантажу (кдж ¤ кг), що надходить на холодильну

<< Пред. стр.

страница 3
(всего 6)

ОГЛАВЛЕНИЕ

След. стр. >>

Copyright © Design by: Sunlight webdesign